Skip to main content
Support
Event

Демократична законність і наднаціональне будівництво: законність дій і дефіцит демократії

У рамках проекту «Переосмислюючи демократію» 24 березня 2012 року відбувся черговий круглий стіл на тему «Демократична законність і наднаціональне будівництво: законність дій і дефіцит демократії». Марк-Олів'є Падіс (Marc-Olіvіer Padіs), редактор журналу ЕСПРІТ (Париж, Франція), у своєму виступі, присвяченому філософському погляду на європейські цінності, наголосив, що демократична законність і наднаціональне будівництво стали нині чи не головною європейською проблемою. У своїй доповіді «Європа в кризі: законність дій і дефіцит демократії» доповідач намагався з’ясувати, чи зможе Європейський Союз вибратися з валютного хаосу нині, якщо раніше йому це не вдалося зробити за допомогою конституційного процесу? На думку доповідача, створення Європейської конституції (2002-2009) було довгим, технократичним та незрозумілим для багатьох учасників процесом.

Date & Time

Saturday
Mar. 24, 2012
4:00am – 7:00am ET
Get Directions

Overview

У рамках проекту «Переосмислюючи демократію» 24 березня 2012 року відбувся черговий круглий стіл на тему «Демократична законність і наднаціональне будівництво: законність дій і дефіцит демократії».

Марк-Олів'є Падіс (Marc-Olіvіer Padіs), редактор журналу ЕСПРІТ (Париж, Франція), у своєму виступі, присвяченому філософському погляду на європейські цінності, наголосив, що демократична законність і наднаціональне будівництво стали нині чи не головною європейською проблемою. У своїй доповіді «Європа в кризі: законність дій і дефіцит демократії» доповідач намагався з’ясувати, чи зможе Європейський Союз вибратися з валютного хаосу нині, якщо раніше йому це не вдалося зробити за допомогою конституційного процесу? На думку доповідача, створення Європейської конституції (2002-2009) було довгим, технократичним та незрозумілим для багатьох учасників процесом.

Проте автор вважає, що майбутнє Європи лежить саме у площині вирішення проблем із подальшим функціонуванням єдиної валюти. Як інструмент обміну, валюта безпосередньо виражає почуття єднання або роз'єднання. Через кредит і заборгованість вона встановлює різні часові терміни, пов'язуючи між собою спадщини, терміни платежів, а також визначає рамки політичних компромісів, що постійно супроводжують розвиток Єврозони. На думку доповідача, всі технічні рішення, які стосуються сьогодні євро, є, таким чином, вибором, що зобов'язує перед майбутнім.

Нині навіть прихильники європейського федералізму, які вважають, що європейська криза є тим вирішальним моментом, з якого можуть народитися нові можливості, висловлюють занепокоєння тим, що неквапливий графік європейської конвергенції зменшує шанси пристосуватися до темпу ринків, який все пришвидшується, а політичний час, відведений на проведення реформ, на їхню думку, спливає.

Під час обговорення учасники семінару намагалися з’ясувати: Чи зможуть такі країни як централізована Франція та федеральна Німеччина домовитися щодо працездатності Союзу в європейському масштабі? І як їм вдасться це зробити, якщо вони, працюючи над створенням спеціальної структури для боротьби із кризою євро, дотримуються дуже різних концепцій щодо загальноєвропейської федеральної ідеї. Дехто вважає, що вони створюють "федералізм помилково", придумуючи контроль над бюджетами держав, як певний невідчутний перехід до нового європейського етапу. Але цей процес без прямої демократичної ратифікації зіштовхнеться з недоліком представництва влади.

Проте, навіть якщо Франція часто обстоює на європейському рівні переваги політичного рішення, а Німеччина – дотримання законів, то кожна з країн діє за обставинами та пристосовується до навколишнього оточення у відповідності до своїх сьогоденних інтересів та політичної кон'юнктури. Адже і Жак Ширак, і Герхард Шредер разом принесли в жертву пакт стійкості євро в 2003 році, щоб уникнути санкцій, передбачених договорами, які заснували європейську валюту. Коротше кажучи, Франція також виступала за керівництво правилами, особливо, коли вона вбачала в цьому можливість підсилити європейську ангажованість Німеччини під час возз'єднання, як і Німеччина мала змогу продемонструвати політичний волюнтаризм, коли це відповідало її інтересам... Волюнтаризм по-французькому, що його Ніколя Саркозі довів до карикатури, не сприяє приєднанню інших європейських країн і зовсім не заспокоює ринки. Але політичній стриманості, обережності, що граничить іноді з нерішучістю в Ангели Меркель, теж не вдається побороти кризу євро.

Проте нажаль всі ці переговори так і не можуть примусити європейських високопосадовців сконцентрувати свою увагу на порятунку об’єднаної Європи, хоча вона поволі але неухильно вступає у «пост-західний світ». Адже центри, де нині приймають економічні та політичні рішення, більше не перебувають лише у сфері впливу європейців, що являє собою вже історичний, а також культурний та інтелектуальний виклик старим націям континенту.

Tagged

Thank you for your interest in this event. Please send any feedback or questions to our Events staff.