Що після Вільнюса: внутрішні та міжнародні наслідки Вільнюського саміту для України

У Національному університеті «Острозька академія» 21 березня відбулася наукова конференція «Що після Вільнюса: внутрішні та міжнародні наслідки Вільнюського саміту для України».

Спочатку розглянули внутрішні політичні процеси після Вільнюського саміту. Із доповіддю на тему: «Криза традиційного державного управління: світові тенденції та український рецидив» виступив Олександр Дем’янчук, доктор політичних наук, завідувач кафедри політології НаУКМА. «Зовсім скоро відбудеться зміна типу правління. Ми стоїмо на порозі повернення до ліберального стану. Опозиція перелякана і не наважується втручатися в процес творення держави. Вони чекають на прихід нової влади, аби потім давати їй підказки. Наразі ми маємо „батоги“ з Росії і „пряники“ із США. Що буде далі, не знає ніхто. Ми знаємо одне — Україна нарешті стала демократичною державою.» — зауважив він. Юрій Мацієвський, кандидат політичних наук, керівник Центру політиних досліджень НаУОА, виступив із доповіддю «Чи була революція: події 2004 і 2014рр. у порівняльній перспективі». «Відбуваються великі зміни не тільки в Європі, а й в цілому світі. Росія перейшла ті межі, які існували до цього часу, порушивши міжнародне право. Анексія Криму — яскраве тому підтвердження. І тепер ми маємо формування нового порядку денного в міжнародному плані. Тому ці зміни триватимуть ще довго.» — говорить він.

Також учасники обговорювали безпекові та міжнародні наслідки Вільнюського саміту. Сергій Федуняк, доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, описав виклики для безпеки України після зриву Угоди про Асоціацію з ЄС. Ірина Максименко, викладач кафедри міжнародних відносин Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, розповіла про український вибір — Україна європейська чи євразійська. Олена Суший, кандидат філософських наук, доцент, завідувач лабораторії моніторингу суспільно-політичних процесів Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, виступила із доповіддю «Держава, яка не відбулась. Український контекст?». Марія Золкіна, аспірантка кафедри політології НаУКМА, політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, розповіла про роль громадської думки у процесі європеїзації.

Завершилася конференція круглим столом, присвяченим внутрішньому та міжнародному контекстам Кримської кризи. Із доповіддю про анексію Криму виступив Віталій Лебедюк, кандидат наук з державного управління, завідувач кафедри політології НаУОА. Про наслідки кримської кризи для України розповів доктор політичних наук, професор, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.. І. Ф. Кураса НАН України Сергій Римаренко.

«Росія починає діяти, як некерований водій, який їде за своїми правилами, не звертаючи уваги на інший рух. Це зашкодить не лише Європі та світу, а й самій Росії. Перед українською владою зараз стоять завдання: зберегти ту територію, яка ще контролюється Києвом, та подолати економічний занепад. ЄС, МВФ, Європейський Банк — всі готові надати фінансову підтримку Україні. Ці кредити, безсумнівно, доведеться віддавати, але відсотки там значно менші, ніж відсотки у російських кредитах», — підсумував Юрій Мацієвський.